| Головна » Статті » Мої статті |
Рекомендації вчителям мистецьких дисциплін з патріотичного виховання
| Рекомендації вчителям мистецьких дисциплін Виховання в молодого покоління почуття патріотизму, активної громадянської позиції в наш час визнано проблемами загальнодержавного масштабу. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування ціннісного ставлення особистості до свого народу, Батьківщини, держави, нації. Патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, що передбачає зміни громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості. Сучасний етап розвитку України від учителя художньо-естетичних дисциплін особливо потребує здійснення системи заходів, спрямованих на національно-патріотичне виховання молоді. Стратегія діяльності вчителя предметів галузі «Мистецтво» повинна бути спрямована на вирішення і реалізацію завдань патріотичного виховання: - утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культури України; - виховання поваги до державної символіки; - формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу; - визнання духовної єдності населення всіх регіонів України, спільності культурно-мистецької спадщини минулого, сучасності та майбутнього; - формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій тощо. Патріотичне виховання вчитель художньо-естетичних дисциплін має здійснювати шляхом залучення дітей до колективних форм роботи: - відвідування краєзнавчих музеїв, музеїв народного побуту, музеїв сучасного мистецтва, галерей мистецтв, товариств народних умільців, шкіл і класів кобзарського, сопілкарського мистецтва, виставок («Сучасні миколаївські митці», «Майстри народного мистецтва», «Миколаївщина у фотооб'єктиві»); - планування, розроблення сценаріїв заходів разом із учнями: • літературно-музичних віталень («Музика нашого міста», «Мої улюблені українські зірки», «Пісні-обереги рідного краю», «Музичні хвилі Миколаївщини», «Мельпомена українська»); • культурологічних і краєзнавчих квестів із розробленням маршрутних карт історичних місць Миколаївщини («Історичні подорожі у світ мистецтва», «Храми Миколаївщини», «Подорож до Давньої Греції. Ольвія»); • мистецьких марафонів; • віртуальних екскурсій з використанням відео-, медіа- матеріалів, турнірів (юних шанувальників української пісні, юних знавців мистецького краєзнавства); • флеш-мобів («Миколаївщина має талант»); • клубів (шанувальників української пісні, шанувальників українського романсу, українського живопису); • вечорів-портретів («Михайло Колачевський – автор першої української симфонії», «Микола Аркас – історик, краєзнавець, композитор», «Андрій Антонюк – народний художник з Богополя», «Заспіваю твоє ім'я (Микола Вінграновський)» тощо; • тижнів української культури й мистецтва; • пісень і фестивалів («Патріотична пісня», «Козацька пісня», «Українська народна пісня: минуле і сучасне», «Маленькі козачата», «Сучасна музика України»); • дитячих художніх виставок («Я люблю свій рідний край», «Україна очима дітей», «У світі мистецтва – від рідного порогу!»), присвячених подіям української історії; • зустрічей з людьми творчих професій: поетами, художниками, музикантами, співаками, народними умільцями тощо;. - відродження національних традицій шляхом вивчення українських народних пісень на уроках музичного мистецтва та в позакласній роботі, ознайомлення з їх виникненням та історією створення; реконструкція народних обрядів і свят за участю учнів; проведення циклів вертепів з метою популяризації звичаїв та обрядів. Робота з патріотичного виховання має проводитися комплексно, в єдності всіх його складників. Воно мусить стати засобом відродження національної культури, стимулом пробудження таких моральних якостей, як совість, людяність, почуття власної та національної гідності. | |
| Переглядів: 1535 | |
| Всього коментарів: 0 | |